З давніх часів люди мріяли підкорити небо, а згодом — і безмежний космос. Те, що ще недавно здавалося фантастикою, з часом стало реальністю. Польоти в космос стали однією з найважливіших подій в історії людства, що відкрили нові горизонти для науки, технологій та наших нащадків. Побувати в космосі може далеко не кожен, то що ж робити простому народу, який хоче відчути цю атмосферу та побувати в ній? Все дуже просто. Режисери втілюють такі бажання в реальність, надаючи глядачеві реалістичну картинку перебування на космічному кораблі чи на іншій планеті, з героями фільмів чи серіалів. Одними з найпопулярніших та реалістичних фільмів про космос є “Марсіанин” та “Аполлон-13”, зняті в Х’юстоні. Далі на houston-trend.
Короткі сюжети
“Аполлон – 13” — фільм, випущений у 1995 році та заснований на реальних подіях місії NASA “Аполлон – 13” у 1970 році. Це єдиний космічний корабель із серії “Аполлон”, на якому сталася аварія під час польоту до Місяця. Фільм знятий на основі книги одного з членів екіпажу Джима Ловелла та журналіста Джеффрі Клугера “Втрачений Місяць”.
Астронавти Джим Ловелл, Фред Гейз і Джон Свайгерт вирушають до Місяця, але через вибух кисневого бака корабель зазнає критичних пошкоджень і місія скасовується, а екіпаж змушений боротися за виживання. В цей час у Х’юстоні Центр управління польотами NASA, який очолює Джин Кранц, розробляє спеціальний рятувальний план, щоб повернути астронавтів додому. Обмежені ресурси та нестача кисню змушують головних героїв стикатися з численними випробовуваннями. Проте завдяки винахідливості NASA та надзвичайній витримці команди, космічний корабель “Аполлон – 13” успішно приводнюється в Тихому океані. Фільм ще й відомий своєю легендарною фразою: “Х’юстоне, у нас проблема”, яку зараз люди використовують, щоб описати непередбачувану проблему.
“Марсіанин” – фільм, знятий за романом Енді Вейра та випущений у 2015 році. Тут ситуація дещо відрізняється від попереднього фільму. Під час місії “Арес – 3” на Марсі сильна буря змушує весь екіпаж покинути планету, але один з них не встиг цього зробити. Астронавта Марка Вотні вже вважають загиблим, але він дивним чином виживає і залишається сам на чужій планеті без будь-якого зв’язку із Землею. Все ж, Вотні не здається і намагається вижити, вирощуючи картоплю в марсіанському ґрунті та відновлюючи зв’язок. Для цього він використовує свої наукові знання і винахідливість.
Коли NASA дізнається, що астронавт живий, то починає розробляти план його порятунку в Центрі управління польотами в Х’юстоні. Після багатьох ризикованих рішень та невдач екіпаж “Арес – 3” повертається на Марс, щоб врятувати Марка. Астронавт успішно покидає планету і доводить, що людська витримка та командна робота можуть долати будь-які труднощі.
Зв’язок із Х’юстоном
Обидва кінофільми про космос знімали у Х’юстоні в Космічному центрі Ліндона Джонсона. Це дозволило створити атмосферу притаманну NASA. Актори, які зіграли головні ролі, проходили тут навчання у справжніх астронавтів, а для реалістичності сцени знімання проходили у Місійному центрі Х’юстона, який зміг передати всю напругу та складність роботи організації.
Окрім того, Х’юстон є місцем, де проходило планування, підготовка та управління всіма реальними місіями “Аполлон”. Саме тут фахівці працювали, щоб врятувати екіпаж “Аполлону – 13” після найвідомішої фрази фільму: “Х’юстоне, у нас проблема”.
Такий тісний зв’язок із цим містом після виходу обидвох фільмів спричинив високий інтерес до нього серед туристів та журналістів, а також новий інтерес до космічних місій та досліджень Марса. Фільм “Марсіанин” сприяв популяризації програми “Артеміда” та планів висадки людини на Марс. Обидва фільми підкреслили важливість Х’юстона як центру ухвалення ключових рішень у критичних ситуаціях в космосі.
Спільне та відмінне
Обидва фільми є захопливими історіями про космічні місії, які зіткнулися із серйозними проблемами. Проте вони мають як багато спільного, так і відмінного.
Насамперед в обох фільмах поширена тема виживання в космосі, де головні герої опиняються у смертельно небезпечних умовах і змушені боротися за життя. Також в обох стрічках Центр управління польотами NASA в Х’юстоні є головним місцем ухвалення важливих рішень щодо порятунку героїв. У фільмах надзвичайно важливою визначають командну роботу, від якої залежить їх спільне виживання та повернення додому.
Не можна не відзначити те, що фільм “Аполлон – 13” демонструє реальну подію, яка відбулась у 1970 році, а фільм “Марсіанин” є вигадкою. Головна проблема в фільмах зовсім різна: в першому — вибух кисневого балона, внаслідок чого команді не вистачає енергії, кисню та води, в другому — залишений на Марсі астронавт без ресурсів і зв’язку із Землею.
Найголовнішою спільною рисою являється не тільки те, що події розгортаються в космосі, а й фінал. На щастя, що в першому фільмі, що в другому, всі астронавти успішно рятуються зі своїх критичних ситуацій та повертаються на рідну планету.
Нагороди
Обидва фільми успішно увірвалися у світ кіно і здобули свої заслужені нагороди. “Аполлон – 13” отримав дев’ять номінацій на премію “Оскар” у 1996 році та здобув перемогу у двох: за найкращий монтаж і найкращий звук. Режисер фільму Рон Говард переміг у премії “Золотий глобус” у номінації “Найкращий режисер”. Також фільм переміг у номінації “Найкращий монтаж” у премії БАФТА.
Фільм “Марсіанин” отримав сім номінацій на премію “Оскар” у 2016 році, але не виграв жодної. Проте він отримав “Золотий глобус” за найкращу комедію та акторську гру Метта Деймона.
Обидва фільми були визнані критиками за реалістичність, акторські роботи та технічне виконання, зробивши значний внесок у кінематограф про космос.
Фільми “Аполлон – 13” (1995) і “Марсіанин” (2015) є яскравими прикладами наукового кіно про космос, яке не лише захоплює глядачів, а й показує реальні труднощі, з якими стикаються астронавти, що допомагає глядачу, який зовсім нічого в цьому не розуміє хоч трохи зрозуміти тонкощі та ризики цієї справи.
Попри спільну тематику виживання у космосі, фільми мають різний підхід до її подачі. “Аполлон – 13” є серйозною історичною драмою, яка відтворює реальну місію NASA 1970 року, використовуючи документальну точність і мінімальну кількість художніх домислів. Навпаки, “Марсіанин” хоч і заснований на наукових фактах, але є вигаданою історією, що поєднує драму з елементами гумору. Це робить його легшим для сприйняття, попри серйозність ситуації, в якій опинився головний герой.
Обидва фільми отримали високу оцінку критиків і численні нагороди й обидва доводять, що космос – це не лише романтика досліджень, а й серйозні виклики, які вимагають максимальної концентрації, знань і злагодженої роботи тисяч людей. Вони показують, що успіх космічних місій залежить не тільки від самих астронавтів, а й від наземних команд NASA, які працюють у Центрі управління польотами в Х’юстоні. Ці фільми не лише розважають, а й мотивують глядачів замислитися про роль науки, інженерії та технологій у дослідженні Всесвіту, надихаючи нові покоління на вивчення космосу.
