Ті, кому пощастило хоч раз сидіти в глядацькій залі театру знають, що це кохання з першого погляду. Саме тут глядач отримує їжу для своєї душі і робить свій внутрішній світ більш різнобарвним та духовно збагачується, та як то кажуть: «То треба бачити». Далі на houston-trend.
Історія театрів тягнеться з давніх-давен і безсумнівними мастодонтами в цій епопеї є Стародавні Рим та Греція, які заклали перші цеглини в театральній домівці світу. Складно переоцінити внесок тих епох в розвиток сучасного театрального мистецтва і донині події на сценах здебільшого використовують напрацювання саме римлян та греків.
В місті Х’юстон існує й свій рекордсмен, який водночас може похизуватися чималою історією, досягненнями і яскравими сторінками творчого життя.
Перші цеглини і передумови
Попри розпал нафтової катастрофи 80-х в Техасі, керівництвом регіону було прийнято рішення збудувати театр в середмісті Х’юстона. Парадоксально чи ні, але роботи фінансувалися з кишень простих громадян, яких налічувалося близько двох тисяч і саме завдяки їх донатам вдалося зібрати кругленьку суму. Відзначимо, що темпи будівництва приємно вражали і перший об’єкт, площею в понад 437 футів, було здано в експлуатацію на чотири місяці раніше запланованого. Додамо, що на його спорудження було витрачено всього 5 мільйонів доларів.
Цифри і факти
Як відомо, театр має ім’я видатного громадського лідера і бізнесмена, та насамперед мешканця Х’юстона, Гаса Вортема. Саме цей щедрий чоловік і став одним з меценатів та виділив чималі кошти на будівництво театру у розмірі 20 мільйонів доларів. Додамо, що компанію у виділенні коштів склали Фонди Брауна та Калена, які розщедрились на 6 та 7,5 мільйонів доларів відповідно. Загальна ж вартість робіт сягнула чималих 66 мільйонів доларів.
Автором проекту став ще один уродженець міста Юджин Обрі, що в своєму послужному списку має чималий послужний список праць над відомими спорудами в різних куточках планети.
Офіційно театр свою діяльність започаткував 9 травня 1987 року виставою «Аргентинське танго» та вже в вересні того ж року тут вперше дали славнозвісних «Ромео та Джульєтту». Та відзначимо, що це далеко не весь перелік вистав, які глядач Х’юстона переглянув дебютного сезону. Потрібно констатувати, що поціновувачам мистецтва було з чого обирати, адже репертуар, як для перших місяців, був чималий.
Уважні та прискіпливі до краси архітектури гості «Центру Вортема» звертають свою увагу не лише на події на сцені, а й красу споруди, як зовнішню, так і внутрішню, а тут теж є що розповісти.
Насамперед відвідувачі театру бачать вхідну арку заввишки в 27 метрів, яка при проектуванні викликала чимало дискусій в архітекторів через часті візити ураганів до Х’юстона. Невдовзі вхідну арку обгородили склом, що безсумнівно додало будівлі автентичності з присмаком сучасності.
Не оминемо увагою й величну люстру зеленої кімнати, що отримала ім’я «Хелен Хейс». Річ в тім, що свого часу в Нью-Йорку було знесено однойменний театр, але завдяки добрим людям Дженні та Біллі Прайсам цю красу було придбано для «Театру Вортема».
Численні ескалатори, оточені інсталяцією, справа рук знаменитого нью-йоркського скульптора Альберта Палі, спорудження яких теж викликало чимало різних відгуків, та маємо, що маємо.
Особливою гордістю театру є акустична система, а саме «сковородні капсули», завдяки яким звук має ідеальні характеристики та якість, якою не може похизуватися жоден інший театр світу.
Повертаючись до теми вхідної арки, ураган все ж завітав до Х’юстона в 2017 та своєю увагою не оминув театр. Дякувати долі особливо сама будівля не постраждала, та все ж клопотів принесла вода, яка знищила обладнання і чимало речей в самому театрі. Ремонтні роботи після урагану “Гарві” тривали близько року і з того часу негоди та стихії, на щастя, особливо не турбували місто.
Театр працює і донині та продовжує тішити своїх гостей широченним спектром репертуару і варто вірити, що попереду не менш захоплююча та цікава історія театру буде мати продовження.
