Цікавий, яскравий і непередбачуваний світ кіно ось вже понад століття тому, як пустив своє могутнє коріння в життя людства і продовжує то впевнено робити. Стереотипно з розвитком кінематографа пов’язані імена таких видатних людей, як Чарлі Чаплін, брати Люм’єр, Уолт Дісней і багато інших, чиї імена назавжди вписані в історію кіно. Далі на houston-trend.
Існують картини, які на короткий термін залишаються в пам’яті глядачів, про які кажуть: “Подивилися і забули”. А є й такі, що назавжди залишаться в історії кіно на видатних місцях, про які кажуть: “На віки”. Синоніми схожого характеру можна підбирати достатньо довго і такі картини вважають епохальними, вічними, легендарними і з пам’яті глядача їх вже нічим не вивести, як хто не намагається. Інколи про такі фільми відгукуються, як про “Флагмани” і про один з таких ми й поговоримо. Обов’язково варто розпочати з того, що для жителів Х’юстона ця картина дарує дещо більше добрих емоцій ніж інша.
“Робокоп 2”
Здається лишень минулого року, та як би не так, а в 1987 і 1990 та 1993 роках світ кіно поповнився новою картиною “Робокоп”, “Робокоп 2” і “Робокоп 3” відповідно.
Історія про поліцейського, якого було вбито в ході виконання завдання, але з часом відроджено інженерами, щоправда, вже у вигляді кіборга, який продовжив свою роботу на стороні закону. Роль поліцейського зіграв уродженець штату Вісконсін, Пітер Веллер.
Здається, якби з трилогії прибрати легенду про робота, який наполовину складався з людської плоті, то ця картина була б з розряду звичайних історій про доброго поліцейського. Але цей елемент фантастики, особливо в 90-ті роки, додав цій картині особливого смаку.
По сюжету другої частини фільму Ірвіна Кершнера, в епіцентрі подій, як завжди колишній поліцейський Алекс Мерфі, він же кіборг, “Робокоп”, якому доля кинула новий виклик.
Події, нібито, розгортаються в Детройті, але ж ми з вами прекрасно знаємо, що все абсолютно не так і левова частка того, що глядач бачив в кадрі, то локації міста Х’юстона.
Як то було?
З урахуванням титрів, тривалість картини 117 хвилин, з яких лише дві хвилини зняті не в Х’юстоні.
Режисеру картини було до снаги, що вночі Х’юстон не такий людний і можна було працювати не турбуючи мешканців, але ті прекрасно знали, що знімальна група в місті. Особливо красномовним був момент, коли в однієї з координаторів майданчика місцевий злодій поцупив з шиї золотий ланцюжок, щоправда, для нього все скінчилося, як в кіно, словом закону і суворим покаранням
Особливо уважні глядачі з Х’юстона в кадрі нерідко могли спостерігати знайомі містянам: конференц-центр Джорджа Брауна, “Wortham Center”, театр “Alley” і багато інших відомих локацій для жителів міста.
Саме завдяки тому, що зйомки картини відбувалися в Х’юстоні, це місто і його славнозвісний кінотеатр “River Oaks” і був обраним тим місцем, де відбулася світова прем’єра картини. Визначна подія трапилася 20 червня 1990 року.
Головний герой, якнайкраще відгукувався про місто і стверджує, що місто стало ідеальним ще й тому, що тут ідеальне співвідношення контрастів, які за задумом режисера підходили для зображення майбутнього Детройта і похмурі місцини водночас ідеально вписувалися в картинку фільму.
Зрештою не все знімають на вулицях, а й в студії і в нашому випадку то була “Houston Studios”, де відбувалися зніманням й інших моментів, та загалом сам монтаж блокбастера.
Безсумнівно, що цей момент додав туристичної привабливості місту і за деякими підрахунками в місцеву економіку за рік додалося вісім мільйонів євро, лише з гаманців туристів.
Неможливо не згадати той факт, що загалом в трилогії було знято три частини, та для жителів Х’юстона саме друга назавжди стала чимось більшим і напевно чимось своїм, рідним.
